Кажуть все мине, але то - слова. Ти навчи мене як щастя наше врятувать. Кажуть все мине, але ти не плач. Пам'ятай мене, а нашу доленьку пробач...
1.Пробач, пробач, але я більше так не можу Я йду туди, любов мені лиш допоможе Ми дуже різні, і в мене вибору нема Я йду туди, де будуть вартіші слова Пробач, коханий, але я більше так не хочу Я хочу розуміння, а мабуть багато хочу Тож люблю і кажу
Кажуть все мине...Я не знаю хто, грiшник чи святий Любов мою украв, Мала б золото, щедро б заплатила Щоб вiн ii` вiддав.
Первая заповедь. Аз есмь Господь Бог твой, да не будут тебе бози инии разве Мене
"Не рыдай мене, Мати" - задостойник Великой Субботы (исп. хор храма апп. Петра и Павла при АППО, регент А.Сорокина)
Пробач за весни, що для тебе не цвіли. І не карай за те, що боляче кохав я, Веди мене через життя, як через храм, Де пам'ять молодість закоханим вертає. Не знаю хто,але так правидно сказав: ЛЮБОВ ОСТАННЬОЮ НІКОЛИ НЕ БУВАЄ...