Ще не вмерла Украини и слава, и воля, Ще нам, браття молодии, усмихнеться доля. Згинуть наши вориженьки, як роса на сонци. Запануэм и ми, браття, у своий сторонци. Душу й тило ми положим за нашу свободу, и покажем, що ми, браття, козацького роду.
Тече вода з-під явора В зеленім барвінку, Як то добре, що ти, друже, Береш українку. Тече вода з-під явора, Та й посеред гаю, Дай їм, Боже, добру долю В українськім краю. Тече вода з-під явора, Та й посеред жита, Українські молодята Будуть
Але ж я тебе любила, не за те, що маєш крила, а за твої очі карі і п"янкі уста.гей!
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Ще не вмерла України, ні слава, ні воля, Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому;
червона калина, покохала молода дівчина, покохала козака покохала, за що доля їй така тай незнала...
Пробач за сльози,що пекучими були,коли за чварами нас доля обіймала...Пробач за весни,що для тебе не цвіли...І не карай за те,що боляче кохав я...
[●..Зграя без крил ватага Що у мене є, є в мене рага Інше питання чи треба Ще чого мені благати у неба Ліс без дощу - пустеля Я твоя підлога, ти моя стеля Знаєш сама не варто Переводим листування на жарти..●]
я кохав кохаю і кохатиму тебе завжди,зараз я далеко я дуже сумую,скучаю.я багато що зробив у своєму житті не так.ти моє сонце вночі ,ти мої крила ти дівчина за яку готовий відати життя пробач за те що КОХАТИМУ НА ЗМЛІ В РАЮ В ПЕКЛІ ТИ МОЯ ПРОВІДНА ЗІРКА
Мені сорочку мама вишивала, Неначе долю хрестиком вела. Щоб я легких стежинок не шукала, І до людей привітною була. Виконуй, доню - мама говорила, Життя закони істини прості. Не зраджуй землю, що тебе зростила, Не залишай нікого у біді. А сорочка мамина