Десь на землі там де вітер співає тобі мою пісню, Руки чужі приголублять тебе, а на серці так тісно, Десь у вісні я бажаю тобі хай збуваються мрії, Твої на землі де ніхто вже тебе так як я не зігріє....не зігріе...І я завжди розумів,що важко буде без тебе
Така, як ти одна на все життяЧи знаєш ти, як сильно душу б`є безжальний дощь? Так ніби він завжди чекав лише мене. А як болить зимовий спокій нашого вікна, Ніжно пастельний, як твій улюблений Моне. Така як ти буває раз на все життя і то із неба. Така як
Не питай…Чи бувало так що я не міг заснути сам…Я стояв і лиш дивився як ховає дощ…Все що сказано тобою…Всі твої сліди…Бо так завжди…Просто мені…Так хочеться…Бути там де і ти…Так хочеться…Жити в тебе в полоні…І бачити…Як тікають від мене сни…В твої долоні
Не питай…Чи бувало так що я не міг заснути сам…Я стояв і лиш дивився як ховає дощ…Все що сказано тобою…Всі твої сліди…Бо так завжди…Просто мені…Так хочеться…Бути там де і ти…Так хочеться…Жити в тебе в полоні…І бачити…Як тікають від мене сни…В твої долоні
Не питай…Чи бувало так що я не міг заснути сам…Я стояв і лиш дивився як ховає дощ…Все що сказано тобою…Всі твої сліди…Бо так завжди…Просто мені…Так хочеться…Бути там де і ти…Так хочеться…Жити в тебе в полоні…І бачити…Як тікають від мене сни…В твої долоні
Не питай…Чи бувало так що я не міг заснути сам…Я стояв і лиш дивився як ховає дощ…Все що сказано тобою…Всі твої сліди…Бо так завжди…Просто мені…Так хочеться…Бути там де і ти…Так хочеться…Жити в тебе в полоні…І бачити…Як тікають від мене сни…В твої долоні
Валентин ЩЕРБАЧОВ:як коментатор, говорив завжди, що думаю. За це мене не любили.
я кохав кохаю і кохатиму тебе завжди,зараз я далеко я дуже сумую,скучаю.я багато що зробив у своєму житті не так.ти моє сонце вночі ,ти мої крила ти дівчина за яку готовий відати життя пробач за те що КОХАТИМУ НА ЗМЛІ В РАЮ В ПЕКЛІ ТИ МОЯ ПРОВІДНА ЗІРКА
Тебе не можу і не хочу загубити, Ту дівчину, яку вигадував завжди. Бо я тебе не можу не любити, Лишилося щоб полюбила ти.
як завжди-просто ввімкнув диктофон і почав щось грати. грати про те, що було у мене на душі.я не думав,що колись хтось крім мене почує цю запись-тому сміло і часто дуже лажово експериментував. думаю колись сяду і наведу лад...
а вона чекала, просто сил не стало i струна порвалась
Не питай…Чи бувало так що я не міг заснути сам…Я стояв і лиш дивився як ховає дощ…Все що сказано тобою…Всі твої сліди…Бо так завжди…Просто мені…Так хочеться…Бути там де і ти…Так хочеться…Жити в тебе в полоні…І бачити…Як тікають від мене сни…В твої долоні