Квіти в волоссі - Вона носила квіти в волоссі І ними грався він і ще вітер Здавалося давно вже дорослі Але кохали щиро мов діти. Відчинені серця, щирі очі Таких не так багато є в світі Лилися сльози щастя щоночі Обіцянки назавжди любити. Будиночок на розі
А тут хтось фарби, розлив на небі фарби.І хмари мов з вершками аcе-creаm..Хочеш їж до забуття..Небесні канделябри, запалить ніч,стираючи грим,Хоч на сім секунд життя )
ВІЛЛИ ДІК І КОЛІ СТОІТЕ НА МОЛИТВІ ТО ПРОЩАЙТЕ МАРКА 11.25 ЧАСТИНА 1
СТАНІСЛАВ КАСПРОВ ХРИСТИЯНИН І ДЕПЕСІЯ ЧАСТИНА 1
Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну.
Вона носила квіти в волоссі І ними грався він і ще вітер Здавалося давно вже дорослі Але кохали щиро мов діти.
І КОЛИ СТОІТЕ НА МОЛИТВІ ТО ПРОЩАЙТЕ МАРКА 11.25 ЧАСТИНА 2
Залиш мені свою весну, Залиш мені себе, У тобі я себе знайду, Забуду про усе. Неначе птах, у небі я, Мов намальована, земля, Неначе постріл з висоти, Кричу тобі: найкраща ти! Неначе сірі дні пройшли, Неначе сльози відійшли, Знайомий голос з висоти Тоб
І я на небі! Мила моя на небі. Зоре моя на небі, відколи тебе знайшов.А часом, коли я - сам не свій. І в голові - дивні думки, i на душі сумно... Згадаю я очі твої, і все стає мов навпаки - Теплим таким...
(Куди ми йдемо) Все почалося з нічого і закінчиться нічим Хто завжди був рабом, той залишиться ніким Хто забув свою мову, той прокинеться німим Хто не знає про добро, той завжди буде злим цей світ готує помсту для невинних людей вони не бачать сльози з ма
.::Я краплею з дощу, що впаде мов між нами чекаю і молю торкни мене вустами закохана у тінь сама я тінню стала почувши слово ти я в небеса пристала::.
ХРИСТИЯНИ І МУЗИКА ЧИ БУВАЄ РОК ХРИСТИЯНСЬКИМ ЧАСТИНА 1