Чорнобривців насіяла мати у моїм світанковім краю. Та й навчила веснянки співати про квітучу надію свою. Як на ті чорнобривці погляну, бачу матір стареньку, бачу руки твої, моя мамо, твою ласку я чую, рідненька. Я розлуки і зустрічі знаю. Бачив я і в чу
Гравіцапа - Денис, ти шо дибіл! Твої предки казакі з хрестів сміялися з ляхів, а ти через фігню униваєш.Нє апускать рук!
Десь на землі там де вітер співає тобі мою пісню, Руки чужі приголублять тебе, а на серці так тісно, Десь у вісні я бажаю тобі хай збуваються мрії, Твої на землі де ніхто вже тебе так як я не зігріє....не зігріе...І я завжди розумів,що важко буде без тебе
"Рай - це твої поцілунки, рай - це твої ніжні руки, милий пам'ятай - ти для мене рай!....."