і водила мене у поля, край села. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка І зелені луги, с
слухай ти, іди сюда ходи ходи може маєш дим? ану в кармані подиви. шо,нема? а може маєш пару копійок? не для мене,чуєш? то для пацанів з району! ми живемо ту на вулиці,приїхали з села! шо шо? в тебе навіть гривні нема? а я не вірю,ліпше шукай! мене не проведеш, ти далі не підеш поки не заплатиш! тово наша територія, чуєш?ми бандити,тому ти мусиш платити! чуєш?якшо не має філок то давай кросовки пацани босіком,як у лісі вовки! нам сі до сраки пацани сі накачали! зара буде драка,ти получиш по їбалу! диви!я бачу ти розумний хлоп,проблеми не потрібні! тому скоріше діставай мені дві гривні!
як завжди-просто ввімкнув диктофон і почав щось грати. грати про те, що було у мене на душі.я не думав,що колись хтось крім мене почує цю запись-тому сміло і часто дуже лажово експериментував. думаю колись сяду і наведу лад...